Баал Фегор

Баал Фегор – ім’я ханаанського бога. Фегор був горою в Моаві (Числ 23:28), де була позначена особлива місцевість Беф-Фегор (Втор 3:29). Баалу, якому там поклонялися, почали поклонятися ізраїльтяни перед входом до Ханаану на короткий час (Числ., 25:3-5; Пс 105: 28.) Самого бога також називають «Фегор» (Числа 31:16; Нав 22:17). Прийнято вважати, що ця форма поклоніння Баалу особливо виражається в чуттєвих задоволеннях і пристрасті. Культ Баал Фегора включав розпущеність і сексуальні ритуали, в яку були залучені багато ізраїльтян. Єресь Фегора—це подія, описана в Торі в Числах 25:1—15. Зворотні посилання на цю подію зустрічаються в Числах 25:18 і 31:16, Второзаконня 3:28, Ісус Навін 22:17, Осії 9:10; Псалом 105:28.

Історія сходить до розповіді пророка Валаама, в якій він сходить на гору Фегор і з її вершини приносить жертви Богу. Після жертвоприношення Валаам бачить ізраїльтян на рівнині внизу і, хоча й найнятий Моавітським царем Валаком, щоб проклясти ізраїльських воїнів з вершини гори Фегор, промовляє над ними благословення, пророкуючи їм успіх та руйнування Моава.

Згідно з Торою, ізраїльтяни, провівши короткий час на рівнині Моава, починають зв’язуватися з моавітянками. Отже, під впливом моавітської культури ізраїльтяни починають блудити за моавітськими богами і приєднуються до Баал Фегора (в Септуагінті Бельфегор). Числа 31:16 покладають вину за це на пораду Валаама Моавітському царю, що призвела до смертоносних божественних судів над ізраїльтянами, що брали участь в ритуалах.

У першій половині глави (25:1-5) розповідається про те, як розпуста з моавітянками призводить до поклоніння їх богам. Гемара пояснює, що для того, щоб схилити єврейський народ до гріха з Баал-Феором, кожна моавітянка напоїла ізраїльтянина вином, а коли його пристрасті розпалились, вона зробила ідола Баал-Феора і зажадала, щоб він поклонявся йому, якщо хоче вступити з нею у відносини. Це означає, що гріх Баал-Фегора насправді зародився у сфері фізичного бажання.

Це, а також біблійні зворотні посилання, є єдиними давніми записами, які стосуються Баал-Фегора. Немає ніякого способу дізнатися, чи був Баал Пеор ідентичний будь-якому іншому Баалу, яких було декілька, чи був місцевим богом гори Фегор.

Культ Баал-Феора був дуже розпусним. Поклоніння цьому ідолу полягало в оголенні тієї частини тіла, яку люди зазвичай намагаються приховати. Розповідають, що одного разу до місця, де поклонялися Фегору, прийшов давній правитель, щоби принести йому жертву; але коли він почув про цю дурну практику, він змусив своїх солдатів атакувати і вбити шанувальників бога (Sifre, Num. 131; Sanh. 106 a).

Сексуальні обряди, пов’язані з культом Баала Фегора у Числах 25:1, є частиною хтонічних аспектів культу ханаанського Баала (Баал Хадад). Це «засновано на ідеї нового життя, що виникає зі смерті» (Spronk 1986, 232), як у KTU 1.5 V 18–21, де «Бик» Баал під час свого перебування в пеклі займається коханням з телицею, «осідлавши її до вісімдесяти восьми разів».