Любовне вінчання через чорних ангелів

Встану на вечірній зарі,

піду в квітучі сади,

де сяють пламенем квітки,

То ангели, що впали,

не скорились і повстали,

жадали і кохали,

жінок що їх причарували,

щоб вони (імя) з «імя» обвінчали

долі їх з»єднали,

гори, вогонь, гори,

в серце (ім»я) ввійди,

любов до (ім»я) пробуди,

пристрасть розпали,

щоб разом жили,

одну постіль ділили,

вороги щоб їх не розлучили,

гори, ярий вогонь,

війди (імя) в плоть і кров,

вінчаю їх на любов,

зірковим чаруванням,

нестримним бажанням

(імя)до (імя)  палким коханням,

хай до неї пристрастю палає,

про всіх інших забуває,

лиш її тіло ласками осипає,

а без неї спокою немає,

мучиться і страждає,

від туги сгорає,

рветься до неї зі всіх сторін,

зі всіх стежин,

щоб лиш її любив,

всіх інших залишив,

що вона скаже те і робив,

була б я одна вона йому наймиліша

найдорожча і найцінніша.

Заклинаю силой зарі,

хай горять чарівні вогні

щоб (ім»я) її любив,

дні і ночі з нею жив!